1. Словник української мови в 11 томах

повсякчасний

ПОВСЯКЧА́СНИЙ, а, е. Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. постійно, завжди.

Треба.. дбати про повсякчасне залучення до етнографічної роботи.. нашої студентської молоді (Рильський, II, 1956, 166);

Велику роль у зміцненні повсякчасного ділового зв’язку літератур відіграють переклади художніх творів з інших мов на рідну (Вітч., 9, 1968, 152);

// Постійний, звичний.

Перед очима він ставив живих людей, з живими муками, з своїми невеличкими надіями: тілько хату теплу, працю повсякчасну (Мирний, І, 1954, 347).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повсякчасний — повсякча́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повсякчасний — див. вічний Словник синонімів Вусика
  3. повсякчасний — [поўс'акчаснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. повсякчасний — -а, -е. Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. постійно, завжди. || Постійний, звичний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. повсякчасний — Повсякча́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. повсякчасний — ПОВСЯКЧА́СНИЙ, а, е. Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. постійно, завжди. Треба .. дбати про повсякчасне залучення до етнографічної роботи .. нашої студентської молоді (М. Словник української мови у 20 томах
  7. повсякчасний — ПОСТІ́ЙНИЙ (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), СТА́ЛИЙ, БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУПИ́ННИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ), НЕСПИ́ННИЙ, БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, БЕЗНАСТА́ННИЙ, НЕНАСТА́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, БЕЗЗМІ́ННИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУСТА́ННИЙ... Словник синонімів української мови
  8. повсякчасний — Повсякчасний, -а, -е Всегдашній. Мир. ХРВ. 273. Словник української мови Грінченка