1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

повідчиняний

Повідчи́няний, -на, -не; звич. мн.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідчиняний — повідчи́няний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повідчиняний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повідчиняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідчиняний — ПОВІДЧИ́НЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повідчиня́ти. Ішли і бачили засідланих коней попід хатами і чули голосні плачі в навстіж повідчиняних дверях (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. повідчиняний — ПОВІДЧИ́НЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідчиня́ти. Ішли і бачили засідланих коней попід хатами і чули голосні плачі в навстіж повідчиняних дверях (Гончар, II, 1959, 90). Словник української мови в 11 томах