1. Великий тлумачний словник сучасної мови

повідчиняний

повідчи́няний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до повідчиняти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідчиняний — повідчи́няний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повідчиняний — Повідчи́няний, -на, -не; звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. повідчиняний — ПОВІДЧИ́НЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повідчиня́ти. Ішли і бачили засідланих коней попід хатами і чули голосні плачі в навстіж повідчиняних дверях (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. повідчиняний — ПОВІДЧИ́НЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідчиня́ти. Ішли і бачили засідланих коней попід хатами і чули голосні плачі в навстіж повідчиняних дверях (Гончар, II, 1959, 90). Словник української мови в 11 томах