подзвіння

Подзві́ння, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подзвіння — подзві́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. подзвіння — див. луна Словник синонімів Вусика
  3. подзвіння — -я, с. 1》 заст. Те саме, що подзвін. 2》 рідко. Те саме, що дзвеніння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подзвіння — ПОДЗВІ́ННЯ, я, с. 1. церк. Те саме, що по́дзвін. Звідкілясь іздалеку .. чулося подзвіння .. – на відправу по якомусь хутірському небіжчикові (Ю. Смолич); [Оксана:] Віддайте ці гроші на подзвіння та на церкву (М. Кропивницький). 2. рідко. Словник української мови у 20 томах
  5. подзвіння — ПОДЗВІ́ННЯ, я, с. 1. заст. Те саме, що по́дзвін. Звідкілясь іздалеку.. чулося подзвіння.. — на відправу по якомусь хутірському небіжчикові (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 160); [Оксана:] Віддайте ці гроші на подзвіння та на церкву (Кроп., І, 1958, 419). Словник української мови в 11 томах
  6. подзвіння — Подзві́ння, -ня с. = подзвін. Словник української мови Грінченка