подзвіння
подзві́ння
-я, с.
1》 заст. Те саме, що подзвін.
2》 рідко. Те саме, що дзвеніння.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подзвіння — подзві́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- подзвіння — див. луна Словник синонімів Вусика
- подзвіння — Подзві́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подзвіння — ПОДЗВІ́ННЯ, я, с. 1. церк. Те саме, що по́дзвін. Звідкілясь іздалеку .. чулося подзвіння .. – на відправу по якомусь хутірському небіжчикові (Ю. Смолич); [Оксана:] Віддайте ці гроші на подзвіння та на церкву (М. Кропивницький). 2. рідко. Словник української мови у 20 томах
- подзвіння — ПОДЗВІ́ННЯ, я, с. 1. заст. Те саме, що по́дзвін. Звідкілясь іздалеку.. чулося подзвіння.. — на відправу по якомусь хутірському небіжчикові (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 160); [Оксана:] Віддайте ці гроші на подзвіння та на церкву (Кроп., І, 1958, 419). Словник української мови в 11 томах
- подзвіння — Подзві́ння, -ня с. = подзвін. Словник української мови Грінченка