покараний

Значення в інших словниках

1. покараний — пока́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. покараний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покарати. || покарано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. покараний, -ного, ч. Той, на кого наклали кару. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покараний — ПОКА́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покара́ти. Ми вже покарані. Страшніше покарати Сам грізний бог Адонаї не може (Леся Українка); [Стеха:] Карай, карай мене, мій нещасний талану! Мало, ще мало я покарана! (М. Словник української мови у 20 томах
4. покараний — ПОКА́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покара́ти. Ми вже покарані. Страшніше покарати Сам грізний бог Адонаї не може (Л. Укр., І, 1951, 167); [Стеха:] Карай, карай мене, мій нещасний талану! Мало, ще мало я покарана! (Кроп. Словник української мови в 11 томах