1. Великий тлумачний словник сучасної мови

покараний

пока́раний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до покарати.

|| покарано, безос. присудк. сл.

|| у знач. ім. покараний, -ного, ч. Той, на кого наклали кару.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покараний — пока́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. покараний — ПОКА́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покара́ти. Ми вже покарані. Страшніше покарати Сам грізний бог Адонаї не може (Леся Українка); [Стеха:] Карай, карай мене, мій нещасний талану! Мало, ще мало я покарана! (М. Словник української мови у 20 томах
  3. покараний — Пока́раний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. покараний — ПОКА́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покара́ти. Ми вже покарані. Страшніше покарати Сам грізний бог Адонаї не може (Л. Укр., І, 1951, 167); [Стеха:] Карай, карай мене, мій нещасний талану! Мало, ще мало я покарана! (Кроп. Словник української мови в 11 томах