покірно

Покі́рно, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покірно — Присл. до покірний. Покірно прошу заст. — а) шанобливе звертання до кого-небудь із проханням або запрошенням; б) (ірон.) вираз здивування, нерозуміння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покірно — покі́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. покірно — ПОКІ́РНО. Присл. до покі́рний. Бичок покірно стояв, струшуючи шкурою, і знай поривався лизнути Івасеву руку (Панас Мирний); Вона покірно зносила його деспотизм (М. Словник української мови у 20 томах
  4. покірно — ПОКІ́РНО. Присл. до покі́рний. Бичок покірно стояв, струшуючи шкурою, і знай поривався лизнути Івасеву руку (Мирний, IV, 1955, 10); Вона покірно зносила його деспотизм (Коцюб. Словник української мови в 11 томах