полегкість

Значення в інших словниках

1. полегкість — Полегша, просвіток, полегшення, жм. попуст, ослаба, г. облегша; (від кого) послаблення, поблажка, ПОПУСТ. Словник синонімів Караванського
2. полегкість — [полегк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
3. полегкість — -кості, ж. 1》 Зменшення труднощів, послаблення зусиль при виконанні, здійсненні чогось важкого. 2》 Терпеливе, невимогливе ставлення до кого-, чого-небудь; поблажливість. || Не дуже суворе ставлення до чиєї-небудь провини, винуватості. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. полегкість — поле́гкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
5. полегкість — ПОЛЕ́ГКІСТЬ, кості, ж. 1. Зменшення труднощів, послаблення зусиль при виконанні, здійсненні чогось важкого. – Дві старші [дочки] заробляють собі гроші на одежу, а це вже велика полегкість для батька (І. Словник української мови у 20 томах
6. полегкість — ПОЛЕ́ГШЕННЯ (стан, відчуття заспокоєності, звільнення від тривоги, болю й т. ін.), ПОЛЕ́ГКІСТЬ, ОБЛЕ́ГШЕННЯ рідше, ПО́ПУСТ розм., ПОЛЕ́ГША діал., ПІ́ЛЬГА діал. Словник синонімів української мови
7. полегкість — ПОЛЕ́ГКІСТЬ, кості, ж. 1. Зменшення труднощів, послаблення зусиль при виконанні, здійсненні чогось важкого. — Дві старші [дочки] заробляють собі гроші на одежу, а це вже велика полегкість для батька (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
8. полегкість — Поле́гкість, -кости ж. Облегченіе. ЗОЮР. II. 283. Усе вам роскажу, чи не буде якої полегкости душі. Г. Барв. 379. Хай ми будем, бідні безщасні невольники, у чужій землі хоч мале число полегкости собі мати. АД. І. 91. Словник української мови Грінченка