политий

Значення в інших словниках

1. политий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до полити 1), 4). || полито, безос. присудк. сл. Политий кров'ю і потом — а) який зазнав багато горя, страждань; згорьований (у 1 знач.); б) важко оброблений, здобутий і т. ін. ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. политий — поли́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
3. политий — ПОЛИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поли́ти 1, 4. Каменем вислані улиці, зранку политі, щоб не куріли, вилискувались на сонці широкими сірими кругляками (Панас Мирний); При болях у вусі... Словник української мови у 20 томах
4. политий — полива́ти / поли́ти по́том, зі сл. зе́млю, по́ле і т. ін. Важко працювати, трудитися, обробляючи землю. Сидить смерд на землі, та не він господар; оре землю, поливає її своїм потом, та бояринові і князеві кращу частку врожаю мусить давати (А. Фразеологічний словник української мови
5. политий — ПОЛИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поли́ти 1, 4. Каменем вислані улиці, зранку политі, щоб не куріли, вилискувались на сонці широкими сірими кругляками (Мирний, III, 1954, 257); При болях у вусі... Словник української мови в 11 томах