полоскати

Значення в інших словниках

1. полоскати — (білизну) виполіскувати, про-, с-, пере-, д. полокати; (зуби) промивати; (дощем) поливати, мочити. Словник синонімів Караванського
2. полоскати — див. мити Словник синонімів Вусика
3. полоскати — -ощу, -ощеш, недок. 1》 перех. Промивати білизну, одяг і т. ін., занурюючи їх у воду й водячи з боку в бік. || Злегка обмивати щось не дуже забруднене. || Після миття обдавати що-небудь чистою водою. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. полоскати — Полокати, виполокувати, виполокати, повиполокувати, пополокати, сполокувати, сполокати, посполокувати Словник чужослів Павло Штепа
5. полоскати — полоска́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
6. полоскати — ПОЛОСКА́ТИ, ощу́, о́щеш, недок. 1. що і без прям. дод. Промивати білизну, одяг і т. ін., занурюючи їх у воду й водячи з боку в бік. Дівчина там [на кладці] молодая, В хвилях полоще вона полотно (Б. Грінченко); Вона .. Словник української мови у 20 томах
7. полоскати — полоска́ти пови́вач, етн. Пити спиртне після хрестин. Того ж таки дня Карпа й Мотрю покликав їх кум у шинок полоскати повивач після похрестин (І. Нечуй-Левицький). пополоска́ти / полоска́ти в ро́ті (зу́би, го́рло і т. ін.) чим і без додатка, жарт. Фразеологічний словник української мови
8. полоскати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
9. полоскати — ПОЛОСКА́ТИ, ощу́, о́щеш, недок. 1. перех. Промивати білизну, одяг і т. ін., занурюючи їх у воду й водячи з боку в бік. Дівчина там [на кладці] молодая, В хвилях полоще вона полотно (Гр., І, 1963, 45); Вона.. Словник української мови в 11 томах
10. полоскати — Полоскати, -щу, -щеш гл. Полоскать. Розмай-зілля знайшла, полоскала на річці. Чуб. V. 414. Словник української мови Грінченка