полільник
Полі́льник, -ка; -ники, -ків
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полільник — -а, ч. 1》 Той, хто поле. 2》 Знаряддя для розпушування ґрунту і очищення посівів від бур'янів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полільник — полі́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- полільник — ПОЛІ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто поле. Слідом за культиваторами, що проривали буряк, ішла його бригада полільників, докінчуючи й поправляючи руками те, чого не могли зробити механізми (Я. Словник української мови у 20 томах
- полільник — ПОЛІ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто поле. Слідом за культиваторами, що проривали буряк, ішла його бригада полільників, докінчуючи й поправляючи руками те, чого не могли зробити механізми (Кач., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- полільник — Полільник, -ка м. Подольщикъ. Харьк. у. Словник української мови Грінченка