політик

Значення в інших словниках

1. політик — Політичний діяч, зн. політикан; (тонкий) дипломат; НЕҐ. інтриган. Словник синонімів Караванського
2. політик — -а, ч. 1》 Той, хто займається питаннями політики; політичний діяч. || ірон. Той, хто цікавиться питаннями політики, любить говорити про політику. 2》 перен., розм. Особа, яка вміє тонко влаштовувати складну справу. 3》 розм. У дореволюційній Росії – політичний в'язень. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. політик — полі́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
4. політик — ПОЛІ́ТИК, а, ч. 1. Той, хто займається питаннями політики; політичний діяч. Кожний суспільний клас має своїх політиків і публіцистів, а кожний політик і публіцист орієнтується в ситуації й визначає майбутні перспективи своєму класові (П. Словник української мови у 20 томах
5. політик — ДИПЛОМА́Т розм. (людина, яка вміло й тонко діє у стосунках з іншими, у складних справах), ПОЛІ́ТИК розм. — Тут, пане, треба бути дипломатом, уміти пристосовуватися до всіх обставин, бо інакше не топтатимеш рясту (З. Словник синонімів української мови
6. політик — ПОЛІ́ТИК, а, ч. 1. Той, хто займається питаннями політики; політичний діяч. В. І. Ленін найповніше поєднував у собі теоретичну силу великого ученого і геній неперевершеного політика (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах