1. Словник української мови в 11 томах

політик

ПОЛІ́ТИК, а, ч.

1. Той, хто займається питаннями політики; політичний діяч.

В. І. Ленін найповніше поєднував у собі теоретичну силу великого ученого і геній неперевершеного політика (Ком. Укр., 10, 1967, 18);

Кожний суспільний клас має своїх політиків і публіцистів, а кожний політик і публіцист орієнтується в ситуації й визначає майбутні перспективи своєму класові (Козл., Щури.., 1956, 136);

// ірон. Той, хто цікавиться питаннями політики, любить говорити про політику.

Аркадій, який завжди вважав себе за доброго політика, ніколи не припускав, що революція в Росії відіб’ється в світі таким широким відгомоном (Вільде, Сестри.., 1958, 33).

2. перен., розм. Особа, яка вміє тонко влаштовувати складну справу.

Як досвідчений демагог і хитрий політик, Сагайдачний свідомо перебільшував (Тулуб, Людолови, І, 1957, 203).

3. розм. У дореволюційній Росії — політичний в’язень.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політик — Політичний діяч, зн. політикан; (тонкий) дипломат; НЕҐ. інтриган. Словник синонімів Караванського
  2. політик — -а, ч. 1》 Той, хто займається питаннями політики; політичний діяч. || ірон. Той, хто цікавиться питаннями політики, любить говорити про політику. 2》 перен., розм. Особа, яка вміє тонко влаштовувати складну справу. 3》 розм. У дореволюційній Росії – політичний в'язень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. політик — полі́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. політик — ПОЛІ́ТИК, а, ч. 1. Той, хто займається питаннями політики; політичний діяч. Кожний суспільний клас має своїх політиків і публіцистів, а кожний політик і публіцист орієнтується в ситуації й визначає майбутні перспективи своєму класові (П. Словник української мови у 20 томах
  5. політик — ДИПЛОМА́Т розм. (людина, яка вміло й тонко діє у стосунках з іншими, у складних справах), ПОЛІ́ТИК розм. — Тут, пане, треба бути дипломатом, уміти пристосовуватися до всіх обставин, бо інакше не топтатимеш рясту (З. Словник синонімів української мови
  6. політик — Полі́тик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)