політик
Політичний діяч, зн. політикан; (тонкий) дипломат; НЕҐ. інтриган.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- політик — -а, ч. 1》 Той, хто займається питаннями політики; політичний діяч. || ірон. Той, хто цікавиться питаннями політики, любить говорити про політику. 2》 перен., розм. Особа, яка вміє тонко влаштовувати складну справу. 3》 розм. У дореволюційній Росії – політичний в'язень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- політик — полі́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- політик — ПОЛІ́ТИК, а, ч. 1. Той, хто займається питаннями політики; політичний діяч. Кожний суспільний клас має своїх політиків і публіцистів, а кожний політик і публіцист орієнтується в ситуації й визначає майбутні перспективи своєму класові (П. Словник української мови у 20 томах
- політик — ДИПЛОМА́Т розм. (людина, яка вміло й тонко діє у стосунках з іншими, у складних справах), ПОЛІ́ТИК розм. — Тут, пане, треба бути дипломатом, уміти пристосовуватися до всіх обставин, бо інакше не топтатимеш рясту (З. Словник синонімів української мови
- політик — Полі́тик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- політик — ПОЛІ́ТИК, а, ч. 1. Той, хто займається питаннями політики; політичний діяч. В. І. Ленін найповніше поєднував у собі теоретичну силу великого ученого і геній неперевершеного політика (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах