помилятися

Помиля́тися, -ля́юся, -ля́єшся; помили́тися, -милю́ся, -ми́лишся, -ляться; помили́вшися

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помилятися — помиля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помилятися — Хибити, робити помилку, д. обмилитися, давати маху; (у кому) неправильно думати про; (у висновках) плутатися; (впізнаючи когось) переплутувати; док. ПОМИЛИТИСЯ, огрішитися, з. огулитися; (дверима) зайти не тими дверима, не в ті двері потрапити. Словник синонімів Караванського
  3. помилятися — Помилитися, опростоволошуватися, прогадувати, промазувати, прораховуватися, прошибити, сплохувати (отут я сплохував), спотикатися (на чому), схибити, хибити, хибувати Фразеологічні синоніми: давати зівака; давати зівка; давати маху; давати промаху... Словник синонімів Вусика
  4. помилятися — -яюся, -яєшся, недок., помилитися, -милюся, -милишся, док. 1》 Допускати неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. || тільки док., на що. Недорахуватися якої-небудь суми; недодати чи передати якусь суму. 2》 Неправильно робити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. помилятися — ПОМИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОМИЛИ́ТИСЯ, милю́ся, ми́лишся, док. 1. Допускати неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. Баба Зінька скінчила мотати пряжу й почала лічити чисниці та пасма, але помилялась (І. Словник української мови у 20 томах
  6. помилятися — помили́тися / помиля́тися адре́сою. Звернутися не до того, до кого слід. — Ви бачите, що…— він на мить замовк, підшукуючи потрібні слова,— що ви трохи помилились адресою (О. Донченко). Фразеологічний словник української мови
  7. помилятися — ПОМИЛИ́ТИСЯ (зробити щось неправильно, допустити неточність, неправильність у чомусь), СХИ́БИТИ (СХИБНУ́ТИ), ПРОМАХНУ́ТИСЯ, ОБМАХНУ́ТИСЯ рідше, ДА́ТИ МА́ХУ розм., СПІТКНУ́ТИСЯ (СПОТИКНУ́ТИСЯ) розм., ОСТУПИ́ТИСЯ розм., ПОСКОВЗНУ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. помилятися — ПОМИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОМИЛИ́ТИСЯ, милю́ся, ми́лишся, док. 1. Допускати неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. Баба Зінька скінчила мотати пряжу й почала лічити чисниці та пасма, але помилялась (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. помилятися — Помилятися, -ля́юся, -єшся сов. в. помилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Читать книги помиляються. Чуб. V. 1166. Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь. Ном. № 5859. Словник української мови Грінченка