1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

поневолити

Понево́лити, -во́лю, -лиш, -лять; понево́ль, -во́льте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поневолити — понево́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поневолити — див. поневолювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поневолити — ПОНЕВО́ЛИТИ див. понево́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. поневолити — ПОНЕВО́ЛЮВАТИ кого, що (позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі), ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, УЯ́РМЛЮВАТИ (УЯРМЛЯ́ТИ), ЗАКАБАЛЯ́ТИ рідше, ЗАНЕВО́ЛЮВАТИ заст., розм., РАБУВА́ТИ ким, чим, діал.; ПОКРІПА́ЧУВАТИ (робити кріпаком). — Док. Словник синонімів української мови
  5. поневолити — ПОНЕВО́ЛИТИ див. понево́лювати. Словник української мови в 11 томах
  6. поневолити — Поневолити, -лю, -лиш гл. Принудить. Поневолила дочку заміж. Васильк. у. Словник української мови Грінченка