поневолити
ПОНЕВО́ЛИТИ див. понево́лювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поневолити — понево́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поневолити — див. поневолювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поневолити — ПОНЕВО́ЛЮВАТИ кого, що (позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі), ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, УЯ́РМЛЮВАТИ (УЯРМЛЯ́ТИ), ЗАКАБАЛЯ́ТИ рідше, ЗАНЕВО́ЛЮВАТИ заст., розм., РАБУВА́ТИ ким, чим, діал.; ПОКРІПА́ЧУВАТИ (робити кріпаком). — Док. Словник синонімів української мови
- поневолити — Понево́лити, -во́лю, -лиш, -лять; понево́ль, -во́льте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поневолити — ПОНЕВО́ЛИТИ див. понево́лювати. Словник української мови в 11 томах
- поневолити — Поневолити, -лю, -лиш гл. Принудить. Поневолила дочку заміж. Васильк. у. Словник української мови Грінченка