попоїсти

Попої́сти, -ї́м, -їси́, -ї́сть; попої́ж, -ї́жмо, -ї́жте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попоїсти — попої́сти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попоїсти — (трохи з’їсти, вгамувати голод) кинути (покласти) на зуб (на зуби) що; заморити черв’яка (черв’ячка, рідше гробачка); задушити [в пузі] комара, жарт.; (дуже багато з’їсти, наїстися) укласти в копи, заст., жарт.; набити черево, зневажл. Словник фразеологічних синонімів
  3. попоїсти — -їм, -їси, док., перех. і неперех., розм. 1》 Те саме, що наїстися. || Поїсти чого-небудь. 2》 Те саме, що похарчуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. попоїсти — ПОПОЇ́СТИ, ї́м, їси́, док., що і без прям. дод., розм. 1. Те саме, що наї́стися. Попоїсть [людина], нап'ється та й заляже спати, Виспиться – і знову давай починати! (П. Грабовський); Син вивозить в ліс стару забуту смертю мати.. Словник української мови у 20 томах
  5. попоїсти — ПОПОЇ́СТИ, ї́м, їси́, док., перех. і неперех., розм. 1. Те саме, що наї́стися. Попоїсть [людина], нап’ється та й заляже спати, Виспиться — і знову давай починати! (Граб., І, 1959, 594); Син вивозить в ліс стару забуту смертю мати.. Словник української мови в 11 томах
  6. попоїсти — Попої́сти, -ї́м, -їси гл. Поѣсть. Попороби до поту, то й попоїси в охоту. Грин. II. 309. Жінко! та чи нема чого попоїсти? Далебі аж шкура болить, так їсти хочеться. Котл. МЧ. 446. Словник української мови Грінченка