попоїсти
ПОПОЇ́СТИ, ї́м, їси́, док., що і без прям. дод., розм.
1. Те саме, що наї́стися.
Попоїсть [людина], нап'ється та й заляже спати, Виспиться – і знову давай починати! (П. Грабовський);
Син вивозить в ліс стару забуту смертю мати.., але під непереможним впливом бажання хоч раз добре попоїсти і випити на похоронах – забирає її назад (М. Коцюбинський);
// Поїсти чого-небудь.
На, попоїж із медком паляниці (І. Манжура);
– Попоїж спочатку галушок, може, тоді подужчаєш (М. Чабанівський);
З корзини витягне [дівчина] куряче стегенце, з білою паляницею попоїсть трохи, а тоді пиріжечком з повидлом заїсть (А. Головко).
2. Те саме, що похарчува́тися.
[Храпко:] Нехай же тепер розумний [Петро] та на кухні попосидить, людської страви попоїсть... (Панас Мирний);
– Та старшеньких було семеро, та усі ж і на тім світі... з татусем... Позагонило горе: ні попоїсти, ні одягтись було... (А. Тесленко);
* Образно. Смачний мені в сьому дворищі був хліб, хоч я й мало його попоїв із моєю Параскою (Ганна Барвінок).
Значення в інших словниках
- попоїсти — попої́сти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- попоїсти — (трохи з’їсти, вгамувати голод) кинути (покласти) на зуб (на зуби) що; заморити черв’яка (черв’ячка, рідше гробачка); задушити [в пузі] комара, жарт.; (дуже багато з’їсти, наїстися) укласти в копи, заст., жарт.; набити черево, зневажл. Словник фразеологічних синонімів
- попоїсти — -їм, -їси, док., перех. і неперех., розм. 1》 Те саме, що наїстися. || Поїсти чого-небудь. 2》 Те саме, що похарчуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попоїсти — Попої́сти, -ї́м, -їси́, -ї́сть; попої́ж, -ї́жмо, -ї́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- попоїсти — ПОПОЇ́СТИ, ї́м, їси́, док., перех. і неперех., розм. 1. Те саме, що наї́стися. Попоїсть [людина], нап’ється та й заляже спати, Виспиться — і знову давай починати! (Граб., І, 1959, 594); Син вивозить в ліс стару забуту смертю мати.. Словник української мови в 11 томах
- попоїсти — Попої́сти, -ї́м, -їси гл. Поѣсть. Попороби до поту, то й попоїси в охоту. Грин. II. 309. Жінко! та чи нема чого попоїсти? Далебі аж шкура болить, так їсти хочеться. Котл. МЧ. 446. Словник української мови Грінченка