1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

порозкиданий

Порозки́даний, -на, -не; звич. мн.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозкиданий — порозки́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. порозкиданий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до порозкидати. || порозкидано, безос. присудк. сл. 2》 Який розташувався, розмістився на великій площі, у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозкиданий — ПОРОЗКИ́ДАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до порозкида́ти. Навколо стола, на підлозі порозкидані важкі старовинні фоліанти в шкіряних оправах (О. Гончар); Який хаос в тій світлиці! Не метено, не прибрано; все порозкидане (І. Словник української мови у 20 томах
  4. порозкиданий — ПОРОЗКИ́ДАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до порозкида́ти. Навколо стола, на підлозі порозкидані важкі старовинні фоліанти в шкіряних оправах (Гончар, III, 1959, 290); Який хаос в тій світлиці! Не метено, не прибрано; все порозкидане (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах