1. Великий тлумачний словник сучасної мови

порозкиданий

порозки́даний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до порозкидати.

|| порозкидано, безос. присудк. сл.

2》 Який розташувався, розмістився на великій площі, у багатьох місцях.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозкиданий — порозки́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. порозкиданий — ПОРОЗКИ́ДАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до порозкида́ти. Навколо стола, на підлозі порозкидані важкі старовинні фоліанти в шкіряних оправах (О. Гончар); Який хаос в тій світлиці! Не метено, не прибрано; все порозкидане (І. Словник української мови у 20 томах
  3. порозкиданий — Порозки́даний, -на, -не; звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. порозкиданий — ПОРОЗКИ́ДАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до порозкида́ти. Навколо стола, на підлозі порозкидані важкі старовинні фоліанти в шкіряних оправах (Гончар, III, 1959, 290); Який хаос в тій світлиці! Не метено, не прибрано; все порозкидане (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах