1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

порослий

Поро́слий, -ла, -ле

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порослий — поро́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. порослий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до порости. 2》 у знач. прикм. Який проріс; пророслий (про зерно). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порослий — ПОРО́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до порости́. Двір був великий, порослий травою, на ньому хліви, комори, різні господарські прибудинки [прибудови] (Леся Українка); Між сірими скелями стоїть на низині стара церква.., сіра, поросла сизим та зеленим мохом (І. Словник української мови у 20 томах
  4. порослий — ПОРО́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до порости́. Двір був великий, порослий травою, на ньому хліви, комори, різні господарські прибудинки [прибудови] (Л. Укр., III, 1952, 574); Між сірими скелями стоїть на низині стара церква.. Словник української мови в 11 томах
  5. порослий — Порослий, -а, -е Заросшій, поросшій. Словник української мови Грінченка