1. Великий тлумачний словник сучасної мови

порослий

поро́слий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до порости.

2》 у знач. прикм. Який проріс; пророслий (про зерно).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порослий — поро́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. порослий — ПОРО́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до порости́. Двір був великий, порослий травою, на ньому хліви, комори, різні господарські прибудинки [прибудови] (Леся Українка); Між сірими скелями стоїть на низині стара церква.., сіра, поросла сизим та зеленим мохом (І. Словник української мови у 20 томах
  3. порослий — Поро́слий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. порослий — ПОРО́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до порости́. Двір був великий, порослий травою, на ньому хліви, комори, різні господарські прибудинки [прибудови] (Л. Укр., III, 1952, 574); Між сірими скелями стоїть на низині стара церква.. Словник української мови в 11 томах
  5. порослий — Порослий, -а, -е Заросшій, поросшій. Словник української мови Грінченка