порядкувати

Значення в інших словниках

1. порядкувати — порядкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. порядкувати — (де) наводити <�робити> порядок, давати лад, пор. ПРИБИРАТИ; (коло чого) ПОРАТИСЯ; (в чужій хаті) хазяйнувати; (чим) верховодити, орудувати, керувати, б. з. радити, сов. розпоряджатися. Словник синонімів Караванського
3. порядкувати — див. господарювати; працювати; хазяйнувати Словник синонімів Вусика
4. порядкувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Займатися господарством, давати лад чому-небудь, виконуючи різні хатні роботи. || Поратися коло чого-небудь. || Прибирати, робити порядок де-небудь. 2》 По-своєму розпоряджатися, хазяйнувати де-небудь, робити щось на власний розсуд. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. порядкувати — ПОРЯДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Займатися господарством, давати лад чому-небудь, виконуючи різні домашні роботи. Старий Якименко оженив сина, та таку-то вже невісточку собі взяв, що й не сказати!... Словник української мови у 20 томах
6. порядкувати — ГОСПОДАРЮВА́ТИ (вести домашнє господарство, виконувати домашні роботи), ХАЗЯЙНУВА́ТИ (ХАЗЯЇНУВА́ТИ рідше), ГОСПОДА́РИТИ рідше, ХАЗЯЮВА́ТИ рідше, ДОМУВА́ТИ заст., ГАЗДУВА́ТИ діал., ШАПАРЮВА́ТИ діал.; ГАЗДИ́НИТИ діал. Словник синонімів української мови
7. порядкувати — ПОРЯДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Займатися господарством, давати лад чому-небудь, виконуючи різні домашні роботи. Старий Якименко оженив сина, та таку-то вже невісточку собі взяв, що й не сказати!... Словник української мови в 11 томах
8. порядкувати — Порядкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Распоряжаться, хозяйничать. Хто ж тут у вас порядкує? — Нема ще нікого, теперечки збіраємось обрать собі свого ватажка. Стор. МПр. 126, 127. Словник української мови Грінченка