порядкувати
порядкува́ти
-ую, -уєш, недок.
1》 Займатися господарством, давати лад чому-небудь, виконуючи різні хатні роботи.
|| Поратися коло чого-небудь.
|| Прибирати, робити порядок де-небудь.
2》 По-своєму розпоряджатися, хазяйнувати де-небудь, робити щось на власний розсуд.
3》 Давати вказівки, розпорядження, керуючи роботою, господарством і т. ін.; розпоряджатися.
|| Здійснювати нагляд за чим-небудь, спрямовувати перебіг чогось.
|| Бути на чолі кого-, чого-небудь, очолювати щось, командувати, керувати ким-, чим-небудь.
|| На власний розсуд використовувати, розподіляти і т. ін. що-небудь.
|| тільки без додатка, розм. Те саме, що наказувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порядкувати — порядкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- порядкувати — (де) наводити <�робити> порядок, давати лад, пор. ПРИБИРАТИ; (коло чого) ПОРАТИСЯ; (в чужій хаті) хазяйнувати; (чим) верховодити, орудувати, керувати, б. з. радити, сов. розпоряджатися. Словник синонімів Караванського
- порядкувати — див. господарювати; працювати; хазяйнувати Словник синонімів Вусика
- порядкувати — ПОРЯДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Займатися господарством, давати лад чому-небудь, виконуючи різні домашні роботи. Старий Якименко оженив сина, та таку-то вже невісточку собі взяв, що й не сказати!... Словник української мови у 20 томах
- порядкувати — ГОСПОДАРЮВА́ТИ (вести домашнє господарство, виконувати домашні роботи), ХАЗЯЙНУВА́ТИ (ХАЗЯЇНУВА́ТИ рідше), ГОСПОДА́РИТИ рідше, ХАЗЯЮВА́ТИ рідше, ДОМУВА́ТИ заст., ГАЗДУВА́ТИ діал., ШАПАРЮВА́ТИ діал.; ГАЗДИ́НИТИ діал. Словник синонімів української мови
- порядкувати — Порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- порядкувати — ПОРЯДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Займатися господарством, давати лад чому-небудь, виконуючи різні домашні роботи. Старий Якименко оженив сина, та таку-то вже невісточку собі взяв, що й не сказати!... Словник української мови в 11 томах
- порядкувати — Порядкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Распоряжаться, хозяйничать. Хто ж тут у вас порядкує? — Нема ще нікого, теперечки збіраємось обрать собі свого ватажка. Стор. МПр. 126, 127. Словник української мови Грінченка