1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

порятувати

Порятува́ти, -ту́ю, -ту́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порятувати — порятува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порятувати — -ую, -уєш, док., перех. і без додатка. 1》 Док. до рятувати. 2》 Врятувати всіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порятувати — ПОРЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Док. до рятува́ти. [Лукаш:] Вона мене порятувала, дядьку, от бігме згинув би тепер без неї!... Словник української мови у 20 томах
  4. порятувати — РЯТУВА́ТИ (діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого-, чого-небудь), ВИРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВБЕРІГА́ТИ (УБЕРІГА́ТИ), УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ЗАРЯТО́ВУВАТИ розм., СПАСА́ТИ розм., ОБРЯТО́ВУВАТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. порятувати — ПОРЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. 1. Док. до рятува́ти. [Лукаш:] Вона мене порятувала, дядьку, от бігме згинув би тепер без неї! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. порятувати — Порятува́ти, -ту́ю, -єш гл. Спасти. Словник української мови Грінченка