порятувати
порятува́ти
-ую, -уєш, док., перех. і без додатка.
1》 Док. до рятувати.
2》 Врятувати всіх чи багатьох.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порятувати — порятува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- порятувати — ПОРЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Док. до рятува́ти. [Лукаш:] Вона мене порятувала, дядьку, от бігме згинув би тепер без неї!... Словник української мови у 20 томах
- порятувати — РЯТУВА́ТИ (діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого-, чого-небудь), ВИРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВБЕРІГА́ТИ (УБЕРІГА́ТИ), УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ЗАРЯТО́ВУВАТИ розм., СПАСА́ТИ розм., ОБРЯТО́ВУВАТИ заст. Словник синонімів української мови
- порятувати — Порятува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- порятувати — ПОРЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. 1. Док. до рятува́ти. [Лукаш:] Вона мене порятувала, дядьку, от бігме згинув би тепер без неї! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- порятувати — Порятува́ти, -ту́ю, -єш гл. Спасти. Словник української мови Грінченка