посередній

Посере́дній, -ня, -нє

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посередній — посере́дній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. посередній — Звичайний, середній, пересічний, не видатний, не блискучий, такий собі, п! НІЧОГЕНЬКИЙ; (зв'язок) непрямий, кн. опосередкований; (- ланку) проміжний. Словник синонімів Караванського
  3. посередній — [посеиред(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. посередній — -я, -є. 1》 Невисокої якості, нічим не примітний, не дуже добрий; середній. || Власт. пересічній людині; звичайний, пересічний. Посередні здібності. Посередня оцінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. посередній — ПОСЕРЕ́ДНІЙ, я, є. 1. Невисокої якості, нічим не примітний, не дуже добрий; середній. Він [журнал] еклектичний, і твори слабі або посередні, але такі, що не виходять поза рамки рутини (І. Словник української мови у 20 томах
  6. посередній — БЕЗДА́РНИЙ (створений неталановитою людиною), СІ́РИЙ, УБО́ГИЙ підсил. Для всіх чайних, які тільки є в районі, постачає ці бездарні копії (картина І. Словник синонімів української мови
  7. посередній — ПОСЕРЕ́ДНІЙ, я, є. 1. Невисокої якості, нічим не примітний, не дуже добрий; середній. Він [журнал] еклектичний, і твори слабі або посередні, але такі, що не виходять поза рамки рутини (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. посередній — Посередній, -я, -є Срединный. Словник української мови Грінченка