посередній
посере́дній
-я, -є.
1》 Невисокої якості, нічим не примітний, не дуже добрий; середній.
|| Власт. пересічній людині; звичайний, пересічний. Посередні здібності. Посередня оцінка.
2》 Який здійснюється або виявляється не безпосередньо, а за допомогою, за посередництвом кого-, чого-небудь; непрямий, опосередкований; прот. безпосередній.
3》 Який служить для зв'язку між чим-небудь, є проміжним етапом у процесі розвитку або перетворення чогось; проміжний. Посередня ланка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посередній — посере́дній прикметник Орфографічний словник української мови
- посередній — Звичайний, середній, пересічний, не видатний, не блискучий, такий собі, п! НІЧОГЕНЬКИЙ; (зв'язок) непрямий, кн. опосередкований; (- ланку) проміжний. Словник синонімів Караванського
- посередній — [посеиред(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- посередній — ПОСЕРЕ́ДНІЙ, я, є. 1. Невисокої якості, нічим не примітний, не дуже добрий; середній. Він [журнал] еклектичний, і твори слабі або посередні, але такі, що не виходять поза рамки рутини (І. Словник української мови у 20 томах
- посередній — БЕЗДА́РНИЙ (створений неталановитою людиною), СІ́РИЙ, УБО́ГИЙ підсил. Для всіх чайних, які тільки є в районі, постачає ці бездарні копії (картина І. Словник синонімів української мови
- посередній — Посере́дній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- посередній — ПОСЕРЕ́ДНІЙ, я, є. 1. Невисокої якості, нічим не примітний, не дуже добрий; середній. Він [журнал] еклектичний, і твори слабі або посередні, але такі, що не виходять поза рамки рутини (Фр. Словник української мови в 11 томах
- посередній — Посередній, -я, -є Срединный. Словник української мови Грінченка