посередній
ПОСЕРЕ́ДНІЙ, я, є.
1. Невисокої якості, нічим не примітний, не дуже добрий; середній.
Він [журнал] еклектичний, і твори слабі або посередні, але такі, що не виходять поза рамки рутини (Фр., XVI, 1955, 118);
Вона посередня піаністка, в цьому не було жодного сумніву, але це її ніяк не бентежило (Дмит., Розлука, 1957, 154);
// Власт. пересічній людині; звичайний, пересічний.
Посередні здібності.
Посере́дня оці́нка, заст. — найнижча із запроваджених у середній школі позитивних оцінок успішності учнів; задовільно.
Вона з задоволенням подумала, що в неї ніколи не було жодної посередньої оцінки (Донч., V, 1957, 492).
2. Який здійснюється або виявляється не безпосередньо, а за допомогою, за посередництвом кого-, чого-небудь; непрямий, опосередкований; протилежне прямий, безпосередній.
Нагромадження є завоювання світу суспільного багатства. Разом з масою експлуатованого людського матеріалу воно розширяє сферу прямого і посереднього панування капіталіста (Маркс, Капітал, т. І, кн. I, 1952, 592);
Прямі відомості про кількість населення України за часів феодалізму, зокрема в XVII ст., відсутні, тому дослідники змушені використовувати посередні дані (Укр. іст. ж., 1, 1960, 65);
Подаються пропозиції і здогадки, враховуються посередні причини (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 65).
3. Який служить для зв’язку між чим-небудь, є проміжним етапом у процесі розвитку або перетворення чогось; проміжний.
Посередня ланка.
Значення в інших словниках
- посередній — посере́дній прикметник Орфографічний словник української мови
- посередній — Звичайний, середній, пересічний, не видатний, не блискучий, такий собі, п! НІЧОГЕНЬКИЙ; (зв'язок) непрямий, кн. опосередкований; (- ланку) проміжний. Словник синонімів Караванського
- посередній — [посеиред(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- посередній — -я, -є. 1》 Невисокої якості, нічим не примітний, не дуже добрий; середній. || Власт. пересічній людині; звичайний, пересічний. Посередні здібності. Посередня оцінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посередній — ПОСЕРЕ́ДНІЙ, я, є. 1. Невисокої якості, нічим не примітний, не дуже добрий; середній. Він [журнал] еклектичний, і твори слабі або посередні, але такі, що не виходять поза рамки рутини (І. Словник української мови у 20 томах
- посередній — БЕЗДА́РНИЙ (створений неталановитою людиною), СІ́РИЙ, УБО́ГИЙ підсил. Для всіх чайних, які тільки є в районі, постачає ці бездарні копії (картина І. Словник синонімів української мови
- посередній — Посере́дній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- посередній — Посередній, -я, -є Срединный. Словник української мови Грінченка