посперечатися

Поспереча́тися, -ча́юся, -ча́єшся

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посперечатися — поспереча́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посперечатися — -аюся, -аєшся, док. 1》 Вести суперечку, сперечатися з ким-небудь якийсь час. || Виражати незгоду, не погоджуватися з чим-небудь, заперечувати проти чогось якийсь час. 2》 Посваритися з ким-небудь. 3》 перен. Зрівнятися з ким-небудь у чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посперечатися — ПОСПЕРЕЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Вести суперечку, сперечатися з ким-небудь якийсь час. – Воно, знаєте, молодь, – любить ото посперечатись на різні там теми, поговорити... Словник української мови у 20 томах
  4. посперечатися — СПЕРЕЧА́ТИСЯ (заперечувати кому-небудь, не погоджуватися з кимось у чому-небудь), СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ розм., СПО́РИТИ розм., СПО́РИТИСЯ розм., СПИНЧА́ТИСЯ розм., СПРАВДО́ВУВАТИСЯ розм., СПРА́ВДУВАТИСЯ розм., ПЕРЕ́ЧИТИСЯ діал., ПЕРЕКО́РЮВАТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  5. посперечатися — ПОСПЕРЕЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Вести суперечку, сперечатися з ким-небудь якийсь час. — Воно, знаєте, молодь, — любить ото посперечатись на різні там теми, поговорити… (Вишня, І, 1956, 322); Вони ще трошки пошушукалися, посперечалися... Словник української мови в 11 томах