посперечатися
поспереча́тися
-аюся, -аєшся, док.
1》 Вести суперечку, сперечатися з ким-небудь якийсь час.
|| Виражати незгоду, не погоджуватися з чим-небудь, заперечувати проти чогось якийсь час.
2》 Посваритися з ким-небудь.
3》 перен. Зрівнятися з ким-небудь у чомусь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посперечатися — поспереча́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посперечатися — ПОСПЕРЕЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Вести суперечку, сперечатися з ким-небудь якийсь час. – Воно, знаєте, молодь, – любить ото посперечатись на різні там теми, поговорити... Словник української мови у 20 томах
- посперечатися — СПЕРЕЧА́ТИСЯ (заперечувати кому-небудь, не погоджуватися з кимось у чому-небудь), СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ розм., СПО́РИТИ розм., СПО́РИТИСЯ розм., СПИНЧА́ТИСЯ розм., СПРАВДО́ВУВАТИСЯ розм., СПРА́ВДУВАТИСЯ розм., ПЕРЕ́ЧИТИСЯ діал., ПЕРЕКО́РЮВАТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- посперечатися — Поспереча́тися, -ча́юся, -ча́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- посперечатися — ПОСПЕРЕЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Вести суперечку, сперечатися з ким-небудь якийсь час. — Воно, знаєте, молодь, — любить ото посперечатись на різні там теми, поговорити… (Вишня, І, 1956, 322); Вони ще трошки пошушукалися, посперечалися... Словник української мови в 11 томах