поспіх
По́спіх, -ху, -хові; -піхи, -хів
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поспіх — Спорість, швидкість [III] Словник з творів Івана Франка
- поспіх — по́спіх 1 іменник чоловічого роду від: поспіша́ти по́спіх 2 іменник чоловічого роду успіх Орфографічний словник української мови
- поспіх — Поспі́х. Швидкість. Найбільший поспіх їзди обмежений на 15 кільометрів на годину в тих місцях, де зелізниця перетинає дороги, а до 30 кільометрів на вільнім просторі (Б., 1895, 18, 4) // пол. pośpiech — поспішність, швидкість. Українська літературна мова на Буковині
- поспіх — Хапанина, хапатня, хапання, хапливість, квапливість, г. поквап, р. спіх. Словник синонімів Караванського
- поспіх — -у, ч. 1》 Дія і стан за знач. поспішати. Без поспіху. 2》 заст., рідко.Успіх. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поспіх — ПО́СПІХ, у, ч. 1. Дія і стан за знач. поспіша́ти. Скорий поспіх – людям посміх (Номис); Служба поштова більше, може, ніж яка-будь інша, крім залізничої [залізничної], вимагає строгої пунктуальності і уваги, зверненої на кожду найменшу дрібницю... Словник української мови у 20 томах
- поспіх — ПО́СПІХ (поспішні дії; стан, настрій людини, яка поспішає), СПІХ розм., СПІ́ШКА розм., ХАПАНИ́НА розм., ХАПАТНЯ́ розм., ПО́КВАП діал. Без зайвого поспіху, розважно давав Богун свої накази (Я. Словник синонімів української мови
- поспіх — ПО́СПІХ, у, ч. 1. Дія і стан за знач. поспіша́ти. Скорий поспіх — людям посміх (Номис, 1864, № 5580); Служба поштова більше, може, ніж яка-будь інша, крім залізничої [залізничної], вимагає строгої пунктуальності і уваги... Словник української мови в 11 томах
- поспіх — Поспіх, -ху м. 1) Поспѣшность, скорость, быстрота. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. Ну, хлопці, для потіху по чарці. Н. Вол. у. поспіхом. Поспѣшно. 2) Успѣхъ. Мкр. Г. 40. Словник української мови Грінченка