потопельник
Потопе́льник, -ка; -ники, -ків
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потопельник — потопе́льник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- потопельник — Утопленик, як ім. утоплений, тонучий, сов. потопаючий. Словник синонімів Караванського
- потопельник — -а, ч., розм. Те саме, що утопленик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потопельник — ПОТОПЕ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що уто́пленик. Міг би [Іван] розказати і .. про потопельників, які по заході сонця сушать бліде тіло своє на каменях в річці (М. Словник української мови у 20 томах
- потопельник — УТО́ПЛЕНИК (ВТО́ПЛЕНИК) (той, хто утопився або кого утопили), УТО́ПЛЕНИЙ (ВТО́ПЛЕНИЙ), ПОТО́ПЛЕНИЙ, ПОТОПЕ́ЛЬНИК розм., ТО́ПЕЛЬНИК діал. Він невпевнено киває кудись.. жовтосиньою, як в утопленика, рукою (Ю. Словник синонімів української мови
- потопельник — ПОТОПЕ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що уто́пленик. Міг би [Іван] розказати і.. про потопельників, які по заході сонця сушать бліде тіло своє на каменях в річці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- потопельник — Потопе́льник, -ка м. Утопленникъ. Шух. І. 42. 182. Словник української мови Грінченка