працьовитий

Значення в інших словниках

1. працьовитий — працьови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
2. працьовитий — Роботящий, трудящий, працелюбний, діяльний, с. запопадливий, д. робітний, трудівливий, багатотрудний. Словник синонімів Караванського
3. працьовитий — див. роботящий Словник синонімів Вусика
4. працьовитий — [прац'овитией] м. (на) -тому/ -т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
5. працьовитий — -а, -е. Який сумлінно ставиться до роботи (про людину). || Який відзначається сумлінним ставленням до праці (про колектив). || у сполуч. зі сл. руки. Роботящий, звиклий до праці. || Який виконує корисну роботу (про тварин або машини, механізми тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
6. працьовитий — ПРАЦЬОВИ́ТИЙ, а, е. Який сумлінно ставиться до роботи (про людину). Розумна пані і моторна, Для неї трохи сих імен: Трудяща, дуже працьовита (І. Котляревський); Все село уважало його за найпоряднішого парубка, за чесного, працьовитого й ощадного (І. Словник української мови у 20 томах
7. працьовитий — ОХО́ЧИЙ до чого і з інфін. (який має особливу схильність, велике бажання до чого-небудь), ЗАПОПА́ДЛИВИЙ до чого, на що, ЗАПОПА́ДНИЙ до чого, на що, ГОЛІ́ННИЙ до чого, на що, розм.; БЕРУЧКИ́Й до чого, розм., БЕРКИ́Й до чого, розм., БЕРУ́ЧИЙ до чого, розм. Словник синонімів української мови
8. працьовитий — ПРАЦЬОВИ́ТИЙ, а, е. Який сумлінно ставиться до роботи (про людину). Розумна пані і моторна, Для неї трохи сих імен: Трудяща, дуже працьовита (Котл., І, 1952, 71); Все село уважало його за найпоряднішого парубка, за чесного, працьовитого й ощадного (Фр. Словник української мови в 11 томах
9. працьовитий — Працьовитий, -а, -е Трудолюбивый. Вона така працьовита, а він таке ледащ. Грин. II. 145. Розумна пані і моторна... трудяща, дуже працьовита. Котл. Ен. І. 15. Словник української мови Грінченка