працьовитий
ПРАЦЬОВИ́ТИЙ, а, е.
Який сумлінно ставиться до роботи (про людину).
Розумна пані і моторна, Для неї трохи сих імен: Трудяща, дуже працьовита (І. Котляревський);
Все село уважало його за найпоряднішого парубка, за чесного, працьовитого й ощадного (І. Франко);
// Який відзначається сумлінним ставленням до праці (про колектив).
В працьовитім колективі всі заможні і щасливі (приказка);
То переселенці з Пряшівщини. В селі кілька сімей таких. Дуже працьовитий народ (М. Томчаній);
* Образно. Попід віконням ходить хтось, – То журна осінь, тиха й працьовита (М. Шеремет);
// у сполуч. зі сл. руки. Роботящий, звиклий до праці.
За мир у всьому світі – Це значить: за життя, За руки працьовиті, За матір і дитя! (М. Рильський);
Так, він повертається до землі, він прикладе до неї свої працьовиті руки, починатиме нове життя (О. Гуреїв);
// Який виконує корисну роботу (про тварин або машини, механізми тощо).
В повітрі пахощі липи, пахощі меду, гук та зик від працьовитої бджоли (Панас Мирний);
Коли ж трактори наближалися – жайворонячий щебет тонув у голосній мові працьовитих машин (Ю. Яновський).
Значення в інших словниках
- працьовитий — працьови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- працьовитий — Роботящий, трудящий, працелюбний, діяльний, с. запопадливий, д. робітний, трудівливий, багатотрудний. Словник синонімів Караванського
- працьовитий — див. роботящий Словник синонімів Вусика
- працьовитий — [прац'овитией] м. (на) -тому/ -т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
- працьовитий — -а, -е. Який сумлінно ставиться до роботи (про людину). || Який відзначається сумлінним ставленням до праці (про колектив). || у сполуч. зі сл. руки. Роботящий, звиклий до праці. || Який виконує корисну роботу (про тварин або машини, механізми тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- працьовитий — ОХО́ЧИЙ до чого і з інфін. (який має особливу схильність, велике бажання до чого-небудь), ЗАПОПА́ДЛИВИЙ до чого, на що, ЗАПОПА́ДНИЙ до чого, на що, ГОЛІ́ННИЙ до чого, на що, розм.; БЕРУЧКИ́Й до чого, розм., БЕРКИ́Й до чого, розм., БЕРУ́ЧИЙ до чого, розм. Словник синонімів української мови
- працьовитий — Працьови́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- працьовитий — ПРАЦЬОВИ́ТИЙ, а, е. Який сумлінно ставиться до роботи (про людину). Розумна пані і моторна, Для неї трохи сих імен: Трудяща, дуже працьовита (Котл., І, 1952, 71); Все село уважало його за найпоряднішого парубка, за чесного, працьовитого й ощадного (Фр. Словник української мови в 11 томах
- працьовитий — Працьовитий, -а, -е Трудолюбивый. Вона така працьовита, а він таке ледащ. Грин. II. 145. Розумна пані і моторна... трудяща, дуже працьовита. Котл. Ен. І. 15. Словник української мови Грінченка