працьовито
ПРАЦЬОВИ́ТО.
Присл. до працьови́тий.
[Мирон:] Нарешті, в достатках люди чесніші, живуть тихо, мирно, працьовито, не п'янствують (І. Карпенко-Карий);
Збуджений гомін людей ущух, працьовито загурчала лебідка (І. Волошин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- працьовито — працьови́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- працьовито — Присл. до працьовитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- працьовито — ПРАЦЬОВИ́ТО. Присл. до працьови́тий. [Мирон:] Нарешті, в достатках люди чесніші, живуть тихо, мирно, працьовито, не п’янствують (К.-Карий, II, 1960, 142); Збуджений гомін людей ущух, працьовито загурчала лебідка (Вол., Наддн. висоти, 1953, 13). Словник української мови в 11 томах