1. Словник української мови в 11 томах

працьовито

ПРАЦЬОВИ́ТО. Присл. до працьови́тий.

[Мирон:] Нарешті, в достатках люди чесніші, живуть тихо, мирно, працьовито, не п’янствують (К.-Карий, II, 1960, 142);

Збуджений гомін людей ущух, працьовито загурчала лебідка (Вол., Наддн. висоти, 1953, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. працьовито — працьови́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. працьовито — Присл. до працьовитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. працьовито — ПРАЦЬОВИ́ТО. Присл. до працьови́тий. [Мирон:] Нарешті, в достатках люди чесніші, живуть тихо, мирно, працьовито, не п'янствують (І. Карпенко-Карий); Збуджений гомін людей ущух, працьовито загурчала лебідка (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах