премудрий
Прему́дрий, -ра, -ре
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- премудрий — прему́дрий прикметник книжн. Орфографічний словник української мови
- премудрий — -а, -е, також у сполуч. зі сл. мудрий, заст., уроч. 1》 Який має дуже великі розумові здібності. || у знач. ім. премудрий, -рого, ч. Дуже мудра людина. || ірон. Дуже хитрий або нерозумний. 2》 Сповнений глибокої, надзвичайної мудрості. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- премудрий — ПРЕМУ́ДРИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. мудрий, заст., уроч. 1. Який має дуже великі розумові здібності. [Гаврило:] Та ти вже у нас відома книжниця. Мудра та премудра!.. (М. Кропивницький); [Микита:] Благослови, премудрий отче, слово, – .. Словник української мови у 20 томах
- Премудрий — див. Бог Словник синонімів Вусика
- премудрий — РОЗУ́МНИЙ (який має неабиякий розум), НЕДУРНИ́Й, ХИТРОМУДРИЙ, ТОЛКО́ВИЙ розм., ГОЛОВА́ТИЙ розм., ГОЛОВА́СТИЙ розм., МІЗКУВА́ТИЙ розм., МІЗКОВИ́ТИЙ розм., КЕБЕТЛИВИЙ розм., КЕБЕ́ТНИЙ розм., МИСЛИ́ВИЙ заст. рідко, ТОЛКОВИ́ТИЙ заст. Словник синонімів української мови
- премудрий — ПРЕМУ́ДРИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. мудрий, заст., уроч. 1. Який має дуже великі розумові здібності. [Гаврило:] Та ти вже у нас відома книжниця. Мудра та премудра!.. (Кроп., III, 1959, 147); [Микита:] Благослови, премудрий отче, слово, —.. Словник української мови в 11 томах
- премудрий — Прему́дрий, -а, -е 1) Премудрый. І премудрих немудрі одурять. Шевч. 213. 2) Очень искусный. Бери мене, дядьку, премудрую швачку. н. п. Словник української мови Грінченка