1. Великий тлумачний словник сучасної мови

премудрий

прему́дрий

-а, -е, також у сполуч. зі сл. мудрий, заст., уроч.

1》 Який має дуже великі розумові здібності.

|| у знач. ім. премудрий, -рого, ч. Дуже мудра людина.

|| ірон. Дуже хитрий або нерозумний.

2》 Сповнений глибокої, надзвичайної мудрості.

|| розм. Надзвичайно важкий для сприймання, розуміння, засвоєння; складний, заплутаний.

|| ірон., жарт.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. премудрий — прему́дрий прикметник книжн. Орфографічний словник української мови
  2. премудрий — ПРЕМУ́ДРИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. мудрий, заст., уроч. 1. Який має дуже великі розумові здібності. [Гаврило:] Та ти вже у нас відома книжниця. Мудра та премудра!.. (М. Кропивницький); [Микита:] Благослови, премудрий отче, слово, – .. Словник української мови у 20 томах
  3. Премудрий — див. Бог Словник синонімів Вусика
  4. премудрий — РОЗУ́МНИЙ (який має неабиякий розум), НЕДУРНИ́Й, ХИТРОМУДРИЙ, ТОЛКО́ВИЙ розм., ГОЛОВА́ТИЙ розм., ГОЛОВА́СТИЙ розм., МІЗКУВА́ТИЙ розм., МІЗКОВИ́ТИЙ розм., КЕБЕТЛИВИЙ розм., КЕБЕ́ТНИЙ розм., МИСЛИ́ВИЙ заст. рідко, ТОЛКОВИ́ТИЙ заст. Словник синонімів української мови
  5. премудрий — Прему́дрий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. премудрий — ПРЕМУ́ДРИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. мудрий, заст., уроч. 1. Який має дуже великі розумові здібності. [Гаврило:] Та ти вже у нас відома книжниця. Мудра та премудра!.. (Кроп., III, 1959, 147); [Микита:] Благослови, премудрий отче, слово, —.. Словник української мови в 11 томах
  7. премудрий — Прему́дрий, -а, -е 1) Премудрый. І премудрих немудрі одурять. Шевч. 213. 2) Очень искусный. Бери мене, дядьку, премудрую швачку. н. п. Словник української мови Грінченка