прибічниця
Прибі́чниця, -ниці; -ниці, -ниць
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прибічниця — прибі́чниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- прибічниця — -і. Жін. до прибічник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прибічниця — ПРИБІ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до прибі́чник. В Італії він робить своєю прибічницею і коханкою Матільду Тосканську, багату молоду вдову, яка стане згодом прокляттям для Генріха (П. Загребельний); Катерина II завершила справу, що її почав на Україні Петро І. Словник української мови у 20 томах
- прибічниця — ПРИБІ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до прибі́чник. Словник української мови в 11 томах