прибічниця

прибі́чниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибічниця — -і. Жін. до прибічник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прибічниця — ПРИБІ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до прибі́чник. В Італії він робить своєю прибічницею і коханкою Матільду Тосканську, багату молоду вдову, яка стане згодом прокляттям для Генріха (П. Загребельний); Катерина II завершила справу, що її почав на Україні Петро І. Словник української мови у 20 томах
  3. прибічниця — Прибі́чниця, -ниці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. прибічниця — ПРИБІ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до прибі́чник. Словник української мови в 11 томах