прибічниця
прибі́чниця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прибічниця — -і. Жін. до прибічник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прибічниця — ПРИБІ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до прибі́чник. В Італії він робить своєю прибічницею і коханкою Матільду Тосканську, багату молоду вдову, яка стане згодом прокляттям для Генріха (П. Загребельний); Катерина II завершила справу, що її почав на Україні Петро І. Словник української мови у 20 томах
- прибічниця — Прибі́чниця, -ниці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прибічниця — ПРИБІ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до прибі́чник. Словник української мови в 11 томах