1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

привітно

Приві́тно, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привітно — приві́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. привітно — Присл. до привітний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. привітно — ПРИВІ́ТНО. Присл. до приві́тний. Люди бадьорилися і дивилися якось привітніше на світ (І. Франко); Василь перейшов трактором рідну прадідівську межу, привітно кивнувши батькові (О. Довженко); Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво (І. Словник української мови у 20 томах
  4. привітно — ПРИВІ́ТНО. Присл. до приві́тний. Люди бадьорилися і дивилися якось привітніше на світ (Фр., VIII, 1952, 98); Василь перейшов трактором рідну прадідівську межу, привітно кивнувши батькові (Довж. Словник української мови в 11 томах