привітно
приві́тно
Присл. до привітний.
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- привітно — приві́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- привітно — ПРИВІ́ТНО. Присл. до приві́тний. Люди бадьорилися і дивилися якось привітніше на світ (І. Франко); Василь перейшов трактором рідну прадідівську межу, привітно кивнувши батькові (О. Довженко); Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво (І. Словник української мови у 20 томах
- привітно — Приві́тно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- привітно — ПРИВІ́ТНО. Присл. до приві́тний. Люди бадьорилися і дивилися якось привітніше на світ (Фр., VIII, 1952, 98); Василь перейшов трактором рідну прадідівську межу, привітно кивнувши батькові (Довж. Словник української мови в 11 томах