1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

призвідниця

Призві́дниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призвідниця — призві́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. призвідниця — -і. Жін. до призвідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. призвідниця — ПРИЗВІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до призві́дник. Ти ж знаєш наших веселух іздавна: Мокрина, Векла, Галочка, Тетяна... Та скільки їх у нас, таких призвідниць! (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
  4. призвідниця — ПРИЗВІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до призві́дник. Ти ж знаєш наших веселух іздавна: Мокрина, Векла, Галочка, Тетяна… Та скільки їх у нас, таких призвідниць! (Вирган, Квіт. береги, 1950, 130). Словник української мови в 11 томах