призвідниця
призві́дниця
-і.
Жін. до призвідник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- призвідниця — призві́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- призвідниця — ПРИЗВІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до призві́дник. Ти ж знаєш наших веселух іздавна: Мокрина, Векла, Галочка, Тетяна... Та скільки їх у нас, таких призвідниць! (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
- призвідниця — Призві́дниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- призвідниця — ПРИЗВІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до призві́дник. Ти ж знаєш наших веселух іздавна: Мокрина, Векла, Галочка, Тетяна… Та скільки їх у нас, таких призвідниць! (Вирган, Квіт. береги, 1950, 130). Словник української мови в 11 томах