призвідниця

призві́дниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призвідниця — -і. Жін. до призвідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. призвідниця — ПРИЗВІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до призві́дник. Ти ж знаєш наших веселух іздавна: Мокрина, Векла, Галочка, Тетяна... Та скільки їх у нас, таких призвідниць! (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
  3. призвідниця — Призві́дниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. призвідниця — ПРИЗВІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до призві́дник. Ти ж знаєш наших веселух іздавна: Мокрина, Векла, Галочка, Тетяна… Та скільки їх у нас, таких призвідниць! (Вирган, Квіт. береги, 1950, 130). Словник української мови в 11 томах