призначення
Призна́чення, -ння; -на́чення, -чень
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- призначення — призна́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- призначення — -я, с. 1》 Дія за знач. призначити. 2》 Розпорядження на право заміщення якоїсь посади, на зачислення куди-небудь. || Офіційний документ на право заміщення якоїсь посади, на зачислення куди-небудь. 3》 Роль, завдання кого-, чого-небудь у житті, існуванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- призначення — ПРИЗНА́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. призна́чи́ти. Найважливішим актом, спрямованим на визволення руської церкви з-під візантійського впливу, було призначення в часи правління Ярослава Мудрого, всупереч бажанню Візантії, митрополита з руських (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- призначення — ДО́ЛЯ (надприродна сила, що нібито визначає все в житті; незалежний від людини хід подій, збіг обставин), ПРИЗНА́ЧЕННЯ, ПРИРЕ́ЧЕННЯ, СУДЬБА́ розм., МО́ЙРА книжн.; ФА́ТУМ книжн. (перев. Словник синонімів української мови
- призначення — ПРИЗНА́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. призна́чи́ти. Найважливішим актом, спрямованим на визволення руської церкви з-під візантійського впливу, було призначення в часи правління Ярослава Мудрого, всупереч бажанню Візантії, митрополита з руських (Нариси стар. Словник української мови в 11 томах