призначення

ПРИЗНА́ЧЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. призна́чи́ти.

Найважливішим актом, спрямованим на визволення руської церкви з-під візантійського впливу, було призначення в часи правління Ярослава Мудрого, всупереч бажанню Візантії, митрополита з руських (з наук. літ.);

Призначення Зав'ялова на дублювання ролі Івана Грозного .. занепокоїло Василя Васильовича (Л. Дмитерко).

2. Розпорядження на право заміщення якоїсь посади, на зачислення куди-небудь.

Цієї весни я скінчив учительську семінарію, і тепер день у день дожидаю призначення в народну школу на вчителювання (С. Васильченко);

// Офіційний документ на право заміщення якоїсь посади, на зачислення куди-небудь.

В сотий раз прочитав, уже батькам, призначення, в якому красивим почерком було виведено: “ .. Призначити завідуючим однокомплектної школи...” (Є. Кравченко);

[Панащенко:] Між іншим, сподіваюсь Вам привезти призначення з Москви На пост начальника будови (Л. Дмитерко).

3. Роль, завдання кого-, чого-небудь у житті, існуванні.

Женщина [жінка], яка ні про що не думає, крім строїв і розривок, яка не здужає стояти сама на власних ногах, .. в родиннім життю не сповнить свого призначення (І. Франко);

[Ярослав:] Призначення людини – пізнавати, і створювать, і знову пізнавати, матерії порушуючи сон (О. Левада);

– Дивними шляхами блукає наш талан. Усе, мабуть, розгадає колись чоловік, тільки свого призначення ні (Б. Лепкий);

// Покликання.

Його призначення – бути артистом;

// Роль чого-небудь у суспільстві.

Література виховує читача – в цьому її призначення (Ю. Смолич);

// Цілеспрямованість, мета створення чого-небудь.;

// Мета використання чого-небудь.

Він не знав ні маршруту, ні призначення цього ешелону (П. Панч);

Радгосп “Гірський” розташований на околиці Ялти. Його призначення – постачати курортам овочі, фрукти, виноград (з наук. літ.);

// у сполуч. з прикм. у род. в. Мета використання (за знач. прикм.).

[Ліда:] Адже ти чув – піде військовий поїзд особливого призначення (І. Кочерга);

// Спосіб використання або застосування чого-небудь.

Може бути, що йому [оповіданню “Жаль”] прийшлось би в “Зорі” чекати своєї черги ще років зо три, в такому разі я б воліла вже дати йому яке інше призначення (Леся Українка);

// у сполуч. з прикм. у род. в. Спосіб використання (за знач. прикм.).

Наближаємось до спорудження на березі. Це – старий моторний човен військового призначення (Ю. Яновський);

На середньому етапі трипілля досягає розквіту гончарська справа .. З'являються вироби ритуального призначення (з наук. літ.).

4. Те, що має статися, неминуча доля; фатум.

Навіть той, хто в призначення вірить, Все ж трудитися мусить постійно (І. Франко);

Та справжні мандрівці – то ті, що від'їжджають Без цілі й мети... Серця легкі, як дим. Вони призначення .. не втікають І мають на устах завжди одно: “Пливім!” (М. Зеров).

5. Приписаний лікарем спосіб лікування або ліки хворому.

О шостій почали прокидатися хворі. Кожному треба зміряти температуру, простежити, щоб були виконані призначення лікарів на ранок (Ю. Шовкопляс).

Відповіда́ти [своє́му] призна́ченню див. відповіда́ти;

(1) За [прями́м] призна́ченням, зі сл. використовувати, використовуватися і т. ін:

а) (кого) використовувати відповідно до здобутої освіти, фаху, досвіду.

Він знав безліч металургів по всіх заводах країни і, коли вважав, що тих використовують не за призначенням, не за здібностями, кликав їх до себе (П. Загребельний);

б) (що) правильно, так, як треба.

Коли наставала пора купатися, .. кам'янистий берег Сугаклею заселяли жаби, ящірки й різне гаддя .. Щоправда, маленькі пастушки примудрялися використовувати річку за її призначенням: ловили сорочками .. пічкуриків (Ю. Яновський);

Дорошенкова майстерня зараз являла всі ознаки того, що використовувалась не за прямим її призначенням (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призначення — призна́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. призначення — -я, с. 1》 Дія за знач. призначити. 2》 Розпорядження на право заміщення якоїсь посади, на зачислення куди-небудь. || Офіційний документ на право заміщення якоїсь посади, на зачислення куди-небудь. 3》 Роль, завдання кого-, чого-небудь у житті, існуванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. призначення — ДО́ЛЯ (надприродна сила, що нібито визначає все в житті; незалежний від людини хід подій, збіг обставин), ПРИЗНА́ЧЕННЯ, ПРИРЕ́ЧЕННЯ, СУДЬБА́ розм., МО́ЙРА книжн.; ФА́ТУМ книжн. (перев. Словник синонімів української мови
  4. призначення — Призна́чення, -ння; -на́чення, -чень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. призначення — ПРИЗНА́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. призна́чи́ти. Найважливішим актом, спрямованим на визволення руської церкви з-під візантійського впливу, було призначення в часи правління Ярослава Мудрого, всупереч бажанню Візантії, митрополита з руських (Нариси стар. Словник української мови в 11 томах